| Головна » Файли » Циклова комісія » Соціально-гуманітарні дисципліни |
Всесвітня історія
| [ Викачати з сервера (15.6 Kb) ] | 17.06.2013, 11:26 |
| Патріотичне виховання , як засіб збагачення духовного потенціалу та морально-естетичної культури студентської молоді. Шановний п. Директор ! Шановні колеги! Тема сьогоднішнього мого виступу є дуже актуальною і важливою. Вона торкається одного з найважливіших завдань нашої освіти – виховання молодої людини,як знаючої ,соціально-адаптованої та морально-досконалої особистості. Давно відомо і зрозуміло , що освітяни повинні не лише давати студенту певну суму знань , а й виховувати , спрямовувати його інтереси в сторону національного, духовного, патріотичного. Людина-патріот є і морально-повноцінною особистістю. Добитись цього не легко. Молодь зараз дещо комерціоналізована, дуже прагматична. І тут важливо достукатись до душі молодої людини. Патріотизм можна віднести до вищих форм прояву духовності. Він не закладений в генах, а є явищем соціальним по своїй природі і тому не успадковується, а формується. Основними напрямками патріотичного виховання є: • формування уявлень про сім’ю, родину ; • краєзнавство; • ознайомлення з явищами суспільного життя; • формування знань про історію держави, державної символіки; • ознайомлення з традиціями та культурою свого народу; • формування знань про людство. Отже,саме поняття патріотизм – дуже широке. Це гордість за свій народ, країну, любов до рідної землі. А починається все з малого – з любові до родини,свого селища чи містечка та й ,зрештою, до свого навчального закладу. В цьому руслі побудована виховна робота в коледжі. Я ж коротко зупинюсь на роботі викладачів нашої циклової комісії в цьому напрямку. Звісно більшість тем патріотичного напряму ми торкаємось на заняттях, зокрема з історії України . Мало дати студентові лише факти – набір дат та подій. Необхідно їх аналізувати , формувати в студентів почуття гордості за славне минуле наших попередників, але й також не замовчувати прорахунки і втрати. Розповідаючи про героїчне минуле України ,необхідно щоб студенти пройнялись цими процесами , відчули щирий біль за багато втрат в історії держави. Інтерес до рідної історії – це і є вияв патріотизму, моральної досконалості. Це все ми враховуємо і коли плануємо теми рефератів та презентацій. Зміст пошукової роботи розкривається через повернення забутих імен національних героїв. У нас є багато цікавих студентських робіт на теми і збройної боротьби в часи козаччини, і періодів Центральної ради та ЗУНР, голодомору, боротьби в часи сталінізму, УПА та ін. Але особливо багато рефератів та презентацій є про сучасне життя держави, її проблеми , перспективи, втрати та здобутки. Всього на заняттях не охопиш. Тому патріотичний напрям присутній і в позанавчальній роботі комісії. Як я вже сказала раніше, патріотизм починається з любові і гордості за свою родину. Тому ми регулярно проводимо серед наших студентів конкурс – родоводів,до якого долучається і гурток «Історія рідного краю». Красиві малюнки генеалогічного дерева сприяють і естетичному вихованню. В березні 2011 року в період тижня комісії ми проводили наукову практичну конференцію «Україна на сучасному етапі,шляхи встановлення» де широко були представлені студентські роботи на різні теми, відбувалися диспути і обговорення актуальних тем. Помітним було те, що є студенти яким не байдуже наше сьогодення, а це і є патріотизм, ніби й непомітний на перший погляд. Також було проведено брейн-ринг знавців історії нашої держави серед студентів І курсу; внутрішньоколеджівську олімпіаду, питання якої були спрямовані на виявлення знань нашої історії ,переможець якої зайняв ІІІ місце на обласній олімпіаді; виставку старожитностей,що сприяє формуванню естетичних смаків,пробуджує почуття краси в старовинних речах. Це все в комплексі і є нашою щоденною роботою в напрямку виховання молодої людини-патріота, людини морально-цілісної та естетично розвиненої. Щоб виховати патріота, свідомого громадянина своєї держави, потрібно формувати в студента комплекс якостей характеру, що є основою набуття соціального досвіду ,успадкування духовних надбань українського народ, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, розвитку духовності, морально-естетичної,правової культури. Нехай подекуди це не одразу помітно, не завжди молода людина має серйозний підхід до того, що ми намагаємося їй донести. Але якщо нам-викладачам хоч трошки вдається достукатися до серця студента, змусити його задуматися про долю народу, навчити його свого предмету, вклавши в нього душу,то результат буде. І будуть у нас студенти – морально досконалі, і патріоти, які будуть любити свою Вітчизну і працювати для її розвитку і процвітання. | |
| Категорія: Соціально-гуманітарні дисципліни | Додав: Ільчишин_Мирослава | |
| Переглядів: 470 | Завантажень: 37 | |
| Всього коментарів: 0 | |
