| Головна » Файли » Циклова комісія » Соціально-гуманітарні дисципліни |
Історія України
| [ Викачати з сервера (53.0 Kb) ] | 17.06.2013, 10:05 |
| Методика використання науково-пошукової та індивідуальної роботи студентів при вивченні окремих тем з дисципліни “Всесвітня історія” На сьогоднішній день сучасна освіта вимагає корінного переосмислення парадигми освіти, модернізації змісту, форм і методів становлення особистості на основі гуманізації, створення сприятливих умов для її самореалізації. Основою цього процесу є методика організації та використання науково-пошукової та індивідуальної роботи студентів при вивченні окремих тем з даної дисципліни.Вона ґрунтується на заснуванні у процесі навчання методів навчально-пізнавальної діяльності, що мають на меті стимулювати студентів до пошуку потрібної інформації та застосування її при підготовці до семінарських занять. Практичні методи навчання передбачають саме індивідуалізацію навчання, використання науково-пошукової та дослідної роботи. Елементи пошуковості, дослідницької діяльності сприяють вихованню в студентів активності, ініціативи, допитливості, розвивають їх мислення, спонукають до самостійних пошуків. Завдання викладача при застосуванні цієї методики знайти оптимальне поєднання практичних методів навчання з методами стимулювання навчальної діяльності студентів. Адже ці методи безпосередньо стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню навчальною інформацією. На певному етапі викладу матеріалу викладач здійснює постановку дослідницьких завдань аудиторії. Відмінність цього способу в тому, що він потребує нових знань, які потрібно отримати в результаті індивідуально-пошукової роботи. В даному випадку, в центрі уваги науково-пошукової та індивідуальної роботи студентів було вивчення життя та діяльності окремих історичних особистостей ХХ ст., а саме – видатних політичних діячів усього періоду. В контексті викладу матеріалу з всесвітньої історії ХХ ст. історична особистість займає чільне місце, так як хід певних історичних реалій був змінений саме завдяки їх поглядам та переконанням. Студентам краще надається до розуміння матеріал через олюднення змісту історичної освіти. У центрі уваги стоїть етнос, його генезис, досягнення матеріальної та духовної культури, а носієм передових ідей суспільства є історична особистість. При підготовці до семінарських занять група займалась індивідуальною та науково-пошуковою роботою по тематиці вивчення громадської позиції, біографічних даних, участь в суспільному житті, внеску в культурну світову спадщину певних історичних постатей. Видатні особистості – немов камертон свого часу, вони задають тональність життя суспільства, постійно піднімають планку суспільних діянь і прагнень. При пошуку інформації студенти часто стикаються з проблемою, що не завжди видатні особистості гідно оцінюються сучасниками і нащадками. Історія , людська пам’ять – суворий і принциповий суддя великих людей, і часто такий “судовий процес” розтягується на століття. Змінюються судді, рішення і вироки часто суперечать один одному. Однак цей процес переосмислення, переоцінки окремих персон, тільки підкреслює їх неординарність, здатність впливати на людське співтовариство через багато років після фізичної смерті. Приклад На семінарське заняття по темі “Тоталітарні режими та їх становлення у Західній Європі (1919-1939 рр.)” студенти в результаті самостійної науково-пошукової роботи мали створити презентаційні проекти по життю та діяльності тоталітарних лідерів та диктаторів (А. Гітлер, Б. Муссоліні). Саме на тлі цих політичних діячів, вони мали б прийти до осмислення подій цього періоду, виокремлення чинників становлення диктаторських режимів, співставлення психолого-орієнтаційної характеристики політичного діяча та розвитку подій в керованій ним державі. В результаті такої науково-пошукової діяльності при представленні індивідуальних робіт та їх обговоренні зав’язується суперечка, диспут, навчальна дискусія, яка створює оптимальні умови для попередження можливих помилкових тлумачень, для підвищення активності студентів і міцності засвоєння ними матеріалу. Вона вчить прийомів аргументування, наукового доведення, практичного аналізу. Її мета – обговорення наукових положень даних, що потребують безпосередньої індивідуально-пошукової роботи, за джерелами, ширшими, ніж матеріал підручника. Цей метод формування пізнавальних інтересів стимулює пізнавальну активність і сприяє збагаченню навчальною інформацією. Сьогодні без вивчення особистостей знання історії не може бути повним з кількох причин: 1. Кожна особистість – це не тільки людина як така, а й виразник інтересів певної соціальної групи. Тому передусім особа цікава саме через свою діяльність. 2. Більшість особистостей не були прихильниками якоїсь однієї ідеї, а змінювали свої ідеали під впливом інших осіб, реалій життя тощо. Саме це допомагає зрозуміти і відчути специфічні ознаки епохи. Неоднозначні оцінки історичних постатей в ЗМІ, художніх творах, наукових працях. Таке різне трактування і є ознакою зміни епох та їх ідеалів. Таким чином, вдумливе вивчення особистості політичного діяча в результаті науково-пошукової роботи студента, сприятиме як більш глибокому пізнанню історії, так і посиленню позитивного педагогічного впливу на формування його особистості. Плідність і якість цього впливу залежатиме від оптимальних форм і методів вивчення видатних особистостей, застосування яких сприятиме формуванню специфічного уміння – характеризувати і оцінювати діяльність історичної особи в контексті вивчення певної тематики, де вона безпосередньо задіяна. Під час вивчення діяльності історичних осіб можуть застосовуватись такі форми начання: семінар-презентація, “віртуальна екскурсія”, яку проводять студенти, опираючись на знайдену ними інформацію, конференція, диспут, “круглий стіл”. Сучасна методика пропонує викладачу різні варіанти організації цієї роботи. Варіант І. Алгоритмічний. Вивчення особистостей здійснюється у певній послідовності. 1) Запам’ятовування її біографічних даних. 2) Ознайомлення з етапами та змістом діяльності особистості. 3) Засвоєння її ідей, поглядів, переконань, ідеалів. 4) З’ясування питання, інтереси якої соціальної групи захищала ця особистість. 5) Вивчення оцінок особистості її сучасниками та нинішніми дослідниками. Запропонований підхід забезпечує дотримання наукових засад вивчення особистості. Варіант ІІ. Біографічно-оціночний. Викладач сприяє поступовому накопиченню студентами інформації про історичну особу по їх виступах, до яких вони готуються в результаті науково-пошукової та індивідуальної роботи. Наводяться нові оціночні характеристики, які і формують методику вивчення оціночної інформації. Варіант ІІІ. Порівняльний. Виозначення певних якостей історичного діяча, що за вмілої скерованої індивідуальної та самостійної діяльності студентів сприятиме опрацюванню додаткових джерел знань. Варіант IV. Оціночно-екстремальний. Аудиторія в результаті підготовленої заздалегідь інформації дає оцінку особистості за її поведінкою в екстремальній ситуації. Приклад. Оцінка особистості А. Гітлера в “Пивному путчі” та проведення паралелей студентами по зародженню в цій ситуації нацистської ідеології. Варіант V. Прогнозований. Визначення та оцінювання якостей особистості за впливом її ідей та діяльності на нащадків. Розвиток вмінь зробити правильний прогноз розвитку особи, культури, суспільства, держави. Приклад. За використанням індивідуально-пошукових робіт студентів до теми оцінити якості М. Ганді та вплив його ідей ненасильницької боротьби в тодішній та сучасній Індії, їх нев’янучу актуальність. Варіант VI. Накопичувальний. В результаті пошуково-дослідницької роботи студентами накопичується інформація, яку вони “сортують” по блоках і на її основі складають есе, нарис. Приклад. На семінарському занятті, присвяченому Індії в міжвоєнний період (1919-1939 рр.) доцільно використати нарис, складений студентом на тему “М. Ганді – душа індійського народу”. Чинна програма з історії визначає коло видатних осіб, вивчення діяльності яких є обов’язковим. Але за рахунок науково-пошукової роботи завжди є право розширити рамки програми і запропонувати на розгляд аудиторії додатковий матеріал про видатних осіб, який допоможе краще зрозуміти і відчути дух епохи. Завдання викладача – спонукає студентів до діалогу. Такий філософський підхід до вивчення історії прередбачає велику підготовчу роботу як викладача, так і групи , застосування технологій навчання. Означена діяльність полягає в опануванні спудеями певних умінь та навичок (як розумових так і практичних), а саме: - роботи з додатковою літературою, зокрема першоджерелами; - підготовки повідомлень, виступів, презентацій перед аудиторією; - діяльності в парах та групах; - ведення діалогу та дискусії; - аналізу, узагальнення, оцінювання історичних фактів. Тільки викладач знає реальний обсяг підготовчої роботи до кожного конкретного семінару. Проведення семінарських занять, де використовується інформація з науково-пошукової роботи студентів, можна порівняти з айсбергом, підводною частиною якого буде підготовча робота (індивідуальна) групи до заняття, а надводною – застосування викладачем в ході заняття передових новітніх технологій, інтерактивних методів навчання. Застосування нетрадиційних методик висуває певні вимоги до структури заняття, яке передбачає використання в його в ході науково-дослідницької та індивідуальної роботи студентів. | |
| Категорія: Соціально-гуманітарні дисципліни | Додав: Туркало_Ольга | |
| Переглядів: 519 | Завантажень: 40 | |
| Всього коментарів: 0 | |
